понеділок, 26 грудня 2016 р.

МОН починає дебюрократизувати роботу шкіл

Відтепер департаменти (управління) освіти не можуть вимагати звіти щодо проведення виховних, позаурочних, позашкільних заходів, що не передбачені законодавством, також не дублюватимуться на паперовому носії документи, що вже складені в електронній формі з дотриманням усіх вимог (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/851-15).
Про це йдеться у наказі Міністерства освіти і науки України  № 1593 від 22.12.2016.
Документ було підготовлено за результатами спільного дослідження МОН та ГО «ЕдКемпУкраїна» – «Діти і папери: як досягти балансу у школі». В проекті взяли участь понад 9 тисяч освітян, дослідження допомогло виявили критичні точки документообігу в роботі учителів та шкільних адміністрацій (http://bit.ly/finalchildrenandpapers).
За результатами проведеного дослідження також створено робочу групу для оновлення Типової Інструкції з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності. До групи, крім співробітників Міністерства, увійшли учителі й директори шкіл та представники громадських організацій.
У першу чергу робоча група розгляне необхідність таких документів:
– «Облік дітей шкільного віку за територією обслуговування навчального закладу»;
– «Звіт про відвідування семінарів, круглих столів, тренінгів тощо»;
– «Документація з працевлаштування/продовження навчання випускників/ць 9-х та 11-х класів»;
– «Плани та звіти з проведення виховних предметних заходів».
Саме ці папери учителі під час опитування майже одностайно рекомендували скасувати. Також послідовно буде розглянуто кожен документ із номенклатури справ та процес, який передує його створенню. Це дозволить знайти оптимальні рішення для вивільнення часу освітян для роботи з учнями.
Нові механізми відпрацьовуватимуться вже у 2017 році у пілотних регіонах – Харківській та Львівській областях і м. Києві.

понеділок, 5 грудня 2016 р.

ТУРНІР ПРАВОЗНАВЦІВ



ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ПРАВА


«ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ПРАВА»
05.12-09.12

                                                             

Понеділок


1. Перегляд  науково-популярного  фільму 
    « Конвенція  про  права  дитини»
  
3.  Оголошується  конкурс 
на  кращий  малюнок  на  тему
        «Права  дитини  в малюнках».
3.  Турнір правознавців
Середа


1. Розгадування   кросвордів,  ребусів,
    на  правову  тематику

2.  Ознайомлення  з  юридичними  документами, 
     -  Законами
     -  Кодексами
     -  Нормативно-правовими  актами
     -  юридичною  літературою

3. Правовий брейн - ринг

Вівторок


1.     Години  спілкування, бесіди, конкурси на  правову  тематику.
Проводять  класні  керівники.

2.     Правова вікторина у казках











Четвер

1.  Проведення    соціологічного  опитування
    «Діти  та  молодь  про  свої  права»

2.  Тренінг  « Підлітки  мають  знати  свої  права»

3.  Виставка  малюнків
    « Права  дитини  в  малюнках»

П'ятниця

1. Оголошення  результатів  конкурсу  малюнків.

2.  Підведення  підсумків  проведення  тижня





четвер, 1 грудня 2016 р.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом


Всесві́тній день боротьби́ зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.
Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.

За даними ООН, поширення епідемії СНІДу у світі в цілому сповільнилися. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1%. Щодня в Україні реєструється 48.5 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок. За оцінками експертів, до 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 479 до 825 тисяч.

середа, 30 листопада 2016 р.

Залишки стародавнього підземного тунелю випадково знайшли в центрі Рівного

Підземний хід, якому понад 200-300 років, випадково знайшли у Рівному у центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка. Поблизу пам’ятника провалився асфальт, а коли яму закидували, побачили тунель. Про це повідомив кореспонденту УНН начальник управління культури та туризму Рівненського міськвиконкому Тарас Максименко.
Як повідомив Т.Максименко, історичну складову знахідки мають визначити археологи, яким уже направили відповідне прохання.
Археологи теж оглядали знахідку. За попередніми висновками, у парку колись розташовувалася резиденція князів Любомирських. Не виключають, що тунель вів до монастиря.

понеділок, 28 листопада 2016 р.

26 листопада Україна вшановувала жертв Голодомору

«Голодомор не зламав» – до Дня пам’яті Голодомору цьогоріч згадуватимуть видатних діячів, які пережили геноцид. Пам’ятні заходи відбудуться по всій Україні та в 32 країнах світу.
Цього року національні пам’ятні заходи присвячені людям, які змогли реалізувати себе, попри травму пережитого у 1932-1933 роках. «Голодомор не зламав» – ані цих людей, ані наш народ.
Результатом Голодомору стали не лише мільйони вбитих та опустілі українські домівки, а й спустошені душі тих, хто пережив 1933-й. Людям боляче було гадати, якими б вони стали, якби не Голодомор, що назавжди поламав їхні життя.
«Голод обраний як зброя геноциду дав Сталіну можливість не лише забрати життя у мільйонів українців, але вбити тих із них, хто пережили масове вбивство, – пояснює історик Володимир В’ятрович. – Вбити їх як українців: ті, хто вижили, добровільно позбавлялися власної мови, культури, традицій, переплавлювалися у безликий «совєтський народ». Вбити їх як людей: перетворити в істот, позбавлених почуття гідності, понизити до рівня тваринного існування, а згодом вмонтувати в якості гвинтиків у тоталітарну машину».
Проте геноцид зламав не усіх. Серед тих, хто вижили фізично, були й такі, хто не дав знищити себе духовно. Інститут національної пам’яті обрав серед тисяч видатних українців 15 незламних героїв, щоб особливо вшанувати їх пам’ять цьогоріч.
Це – автор Акта проголошення незалежності України у 1991-му Левко Лук’яненко, оперна співачка Євгенія Мірошниченко, дисиденти Іван Світличний та Олекса Тихий, видатна художниця Катерина Білокур, письменники Василь Барка, Олесь Гончар, лікарка Нонна Ауска, поет Дмитро Білоус, філософ Микола Руденко, модель Євгенія Сакевич-Даллас, творець музеїв Михайло Сікорський, кінодраматург Борис Хандрос, прозаїк Анатолій Дімаров, живописець Опанас Заливаха.
«До 40 років я не хотіла розмовляти про цю болючу для мене тему. — згадувала  Євгенія Сакевич-Даллас, модель і громадська діячка. — Проте цей душевний біль неможливо було викорінити з мого серця. І я розповідала мою історію друзям… Люди, незнайомі з історією України, до глибини серця були зворушені».
Українці не дали знищити себе духовно. Всупереч несприятливим обставинам радянської дійсності наступних років, багато хто стали митцями, художниками, письменниками, перекладачами, науковцями, громадськими діячами та збагатили українську і світову культуру.

субота, 12 листопада 2016 р.

З 1 січня мінімальна зарплата вчителів становитиме 5266 грн, але у тих у кого вища категорія уточнили в уряді


За словами Андрія Реви, тарифні розряди вчителів підвищено на дві одиниці. І це буде додатково враховуватися при підвищенні рівня окладу з 1 січня 2017 року. Наприклад, заробітна плата вчителя вищої категорії, що буде віднесено до 14 розряду (а в минулому році це був 12 розряд), складатиме від 5 266 гривень до 6 841 гривні. Учитель без категорії отримуватиме від 3960 до 4853 гривень. Тобто заробітна плата буде вища в півтора-два рази, ніж у тих, хто отримує мінімальну заробітну плату. Мова про зрівнялівку не доречна.
Стосовно законодавчих змін, що їх потрібно внести для прийняття Закону про державний бюджет зі встановленням мінімальної заробітної плати в 3200 гривень, то урядовець підкреслив: мова йде насамперед про незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, коли збільшення мінімальної зарплати автоматично веде до перерахунку інших виплат і вимагає додаткових коштів. Для цього необхідно зняти всі штучні обмеження зростання мінімальної заробітної плати, визначити її основну роль, як нижньої межі оплати праці за відпрацьований повний робочий місяць. Саме такий підхід до мінімальної заробітної плати застосовується міжнародними нормами та практиками всіх європейських країн.
„Треба припинити практику застосування мінімальної заробітної плати при побудові схем посадових окладів окремих працівників, – сказав Міністр соціальної політики. – Зокрема, суддям, працівникам Рахункової палати, державним службовцям, державним органам розслідування та іншим. Крім цього, показник заробітної плати широко використовується при визначенні штрафів, надання адміністративних послуг, судового збору, суми податків тощо”.
Також Міністр соціальної політики сказав, що Уряд продовжує працювати над осучасненням пенсій, призначених у попередні роки, про що було дано відповідні доручення Прем’єр–Міністром України Володимиром Гройсманом. Пропозиції щодо цього будуть внесені найближчим часом.
Уряд діє покроково: спочатку підвищується мінімальна заробітна плата, завдяки чому бюджет отримує необхідний ресурс, а потім цей ресурс використовуватиметься для підвищення інших соціальних стандартів.

понеділок, 7 листопада 2016 р.

Сенсацією закінчилися археологічні розкопки на всесвітньо відомому Більському городищі

Сенсацією завершилися цьогорічні археологічні розкопки на всесвітньо відомому Більському городищі, що у Котелевському районі. Там харківські науковці знайшли унікальне для лівобережжя України скіфське золото, передає Лтава.
Місто Гелон почали вивчати науковці сто десять років тому. За цей час тут працювало чимало різних експедицій, але нікому ще не вдалося знайти таку кількість золотих прикрас. Коштовності просто сипалися з одного майже непримітного, невиразного кургану на некрополі Скоробір.
Це сталося в останній день роботи експедиції – розповідає її керівник Ірина Шрамко: «Ми їхали сюди на курган, а по телефону Станіслав Анатолійович сказав що знайшов золоту бляшку із зображенням козлика. Я подумала що він жартує».
«Я ніколи стільки не знаходив золота я один раз знайшов бляшку розміром сантиметр на сантиметр, а тут їх декілька десятків», – розповідає Станіслав Задніков старший науковий співробітник музею археології Харківського національного університету ім. Каразіна.Витривалі археологи настільки втомилися, що визбирували золоті прикраси лежачи. Як і більшість курганів, цей був пограбований ще за скіфських часів.
У Більську знайшли близько 30 золотих виробів скіфів.

понеділок, 31 жовтня 2016 р.

Уряд України затвердив план святкування століття Української революції 1917-1921 років

За словами міністра культури Євгена Нищука, у Києві планують спорудити монумент Соборності та пам’ятник Симону Петлюрі.
Кабінет міністрів України на засіданні у середу, 26 жовтня, затвердив план заходів щодо святкування 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників. План передбачає спорудження в Києві монумента Соборності та пам’ятника главі Директорії та головному отаману Української Народної Республіки Симонові Петлюрі.
“Цим проектом передбачається проведення заходів протягом 2017-2021 років за участю представників іноземних держав”, – сказав міністр культури України Євген Нищук на засіданні уряду. За його словами, планується спорудження монумента Соборності та пам’ятника Симонові Петлюрі в Києві, а також монументів, пам’ятних дощок і пам’ятників у регіонах.

середа, 26 жовтня 2016 р.

З 1 січня жоден працюючий українець не повинен отримувати зарплату менше 3200 грн

Уряд ініціює двократне збільшення мінімальної заробітної плати – до 3200 гривен. Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, відкриваючи засідання Уряду у середу.
“Ми пропонуємо, щоби у 2017 році мінімальна заробітна плата в Україні дорівнювала 3200 гривень. Ми з вами забезпечимо в країні двократне збільшення мінімальної заробітної плати. Це означає єдине, що з 1 січня жоден громадянин України не буде отримувати менше ніж 3200 грн”, – заявив Володимир Гройсман, презентуючи рішення Уряду.
Прем’єр-міністр зазначив, що ця ініціатива попередньо була обговорена з Президентом України, представниками фракцій коаліції Парламенту, усередині Уряду і було знайдене спільне рішення, яке дає можливість зробити перші кроки з наведення порядку і оцінки праці українських громадян.
Голова Уряду наголосив, що праця українських громадян є недооцінена. У зв’язку з цим, “потрібно створити систему, за якої праця українських громадян розпочне отримувати належну заробітну плату”, – наголосив Володимир Гройсман.
Прем’єр-міністр нагадав, що Уряд напередодні затвердив споживчий кошик, який у 2017 році дорівнюватиме 3200 грн. Таким чином, вперше за 25 років незалежності мінімальна заробітна плата громадян дорівнює реальному, фактичному і юридичному прожитковому мінімуму.
“У країні цього ніколи не було. Люди завжди жили за межею можливого. Вони вдвічі менше отримували кошти, ніж мінімально необхідні для життя”, – зазначив Володимир Гройсман.

субота, 22 жовтня 2016 р.

Рада ухвалила спільну з Польщею і Литвою декларацію про Другу світову

Верховна Рада ухвалила спільну із Польщею і Литвою декларацію, яка віддає шану жертвам, яких зазнали народи трьох країн під час Другої світової війни, та засуджує “зовнішніх агресорів”.
За ухвалення декларації проголосували 243 депутатів.
У четвер таку ж постанову має проголосувати і польський Сейм, а литовський парламент має ухвалити її пізніше.
Зокрема в декларації наголошено, що до Другої світової війни призвів пакт Ріббентропа-Молотова, укладений між Радянським Союзом і нацистською Німеччиною.
“Спільно й одночасно приймаємо цю Декларацію Пам’яті і Солідарності, аби віддати шану мільйонам жертв, яких зазнали наші народи під час Другої світової війни, та засудити зовнішніх агресорів, що намагались знищити нашу незалежність”, – йдеться у документі.
Як ідеться у пояснювальній записці до документу, необхідність затвердження цієї декларації пов’язана з “агресією Росії проти України, яка продовжує загарбницьку практику СРСР”.

середа, 19 жовтня 2016 р.

Роковини наймасовішої депортації українців до Сибіру: 10 маловідомих фактів


19 жовтня 2016 року минає 69 років з часу масового виселення населення з Західної України до Сибіру. 

 10 фактів про депортацію, про які мало хто знав.


1. У 1944 році на західноукраїнський землях розпочалася активна “радянізація” населення. Таку політику супроводжували масові репресії “ворогів народу”.
2. Таким чином радянська влада хотіла послабити визвольний рух на Західній Україні, залишити ОУН та УПА без підтримки, зокрема свіжої сили. Та на офіційному рівні радянська влада запевняла, що ведеться боротьба проти родичів бандитів, куркулів, а також виселяють ворогів робочого класу.
3. Місцеве населення депортували у віддалені регіони СРСР, зокрема в Сибір.
4. Тільки у Львівській області у жовтні 1944 року підготували списки на виселення 10 тисяч 517 осіб.
5. Вже у 1945 році у віддалених регіонах СРСР було понад 2 млн спецпоселенців
6. Лише за три дні, з 19 по 21 жовтня 1947 року, до Сибіру вивезли 150 тисяч українців.
7. 21 жовтня 1947 року за добу виселили майже 80 тисяч українців. О шостій ранку людей розбудили військові, увірвавшись у домівки. Кілька хвилин на збори, потім вози, залізнична станція і потяг на Сибір.
8. Майно виселенців конфіскували й передали в державну власність – тобто в колгоспи.
9. Людей розкинули по різних місцинах. Когось відправили працювати на вугільні шахти, когось – у сільське господарство. Хтось жив у бараках, а для когось новою домівкою стала тюрма. Траплялося так, що деякі сім’ї були розділені по різних таборах.
10. Операція “Захід” таки послабила український визвольний рух. Після десятків років заслання дехто повернувся на рідну землю, а дехто прижився на чужій. І аж до часів “перебудови” мало хто знав про цю трагічну сторінку в історії України.

понеділок, 10 жовтня 2016 р.

Має бути підготовлений якісний підручник для вивчення історії України – Президент

Президент Петро Порошенко наголошує, що в попередні роки та в радянські часи історія України була викривлена.
«Навіть зараз над якісним підручником української історії треба ще добре попрацювати», – зазначив Глава держави, відповідаючи на питання студентів щодо ролі середньої та вищої школи у формуванні історичної свідомості українців.
Президент додав, що в Уряді це ставлять одним із першочергових завдань.
Глава держави також вважає, що інтерес до історії та її вивчення залежить від вчителя. «Дуже важливо, щоб студент-історик з першого курсу вмів думати і сам робити висновки. І потім їх захищати. Як кажуть – якщо ти переконав себе, то зможеш переконати і інших», – наголосив Петро Порошенко.
Президент також відзначив важливість ефективної інформаційної політики. Зокрема, Глава держави розповів про спеціальний трастовий фонд НАТО щодо стратегічних комунікацій, а також проект зі створення потужного російськомовного панєвропейського каналу за кошти ЄС, який би давав альтернативну інформацію. Глава держави підкреслив, що російські телеканали показують викривлені факти та просувають євроскептицизм: «Сотні мільйонів доларів витрачає Росія на так звані стратегічні комунікації».
Глава держави закликав українських істориків публічно доносити правду. «Виграє той, хто каже правду», – наголосив він.

День Учителя



Трагедія Бабиного Яру


29 вересня - 150 років з дня народження Михайла Грушевського

Груше́вський  Миха́йло Сергі́йовичукраїнський історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки(19171918). Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, дійсний членЧеської АН (1914), почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв(1917), член-кореспондент ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), багаторічний головаНаукового Товариства ім. Шевченка у Львові (18971913), завідувач кафедри історії Львівського університету (18941914), автор понад 2000 наукових праць.


Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи»

Указ спрямований на забезпечення гідного вшанування громадянської мужності учасників революційних подій у відстоюванні прав людини та європейського майбутнього України, їх відданості ідеалам свободи, справедливості та утвердження в нашій державі демократичних цінностей.
День Гідності та Свободи відзначається 21 листопада – у день початку подій, які стали для України історичними: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
Президент доручив Уряду утворити Організаційний комітет із підготовки та відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи, залучивши до його роботи представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, активних учасників революційних подій, представників громадської організації «Родина Героїв Небесної Сотні», організацій громадянського суспільства, вітчизняних науковців.
Цього дня також буде вшановано мужність і героїзм учасників антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, волонтерів, інших патріотів, які відстоюють територіальну цілісність України, захищають надбання Революції Гідності.
Указ містить низку доручень Уряду, спрямованих на гідне відзначення згаданих річниць, зокрема вирішення питання виділення земельної ділянки у Києві для спорудження меморіалу Героям Небесної Сотні, забезпечення діяльності Національного «Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності».
Крім того, закордонні дипломатичні установи України мають провести заходи у зв’язку з Днем Гідності та Свободи, сприяти у відзначенні цієї події українській громадськості за кордоном.